Опис власного педагогічного досвіду

Бондарчук Раїса Григорівна, вчитель початкових класів




 Опис

власного педагогічного досвіду з проблеми

"Розвиток творчого потенціалу учнів

початкових класів

на уроках української мови"

Анкета вчителя

  

      Готувати освічених людей, які на належному рівні вміють практично користуватися рідною мовою у найрізноманітніших життєвих ситуаціях,

тобто формувати творчу національно-мовну особистість – таке завдання

постає перед учителем"

Програма "Освіта. Україна ХХІ століття"

 

         Проблема становлення творчої особистості є однією з найважливіших проблем розвитку людини, котра навчається, виховується, формується. Саме вона і є головною метою української системи освіти, визначеною Національною доктриною розвитку України у XXI столітті.

         Проблема розвитку творчих здібностей є актуальною, бо саме така особистість може по-справжньому керувати майбутнім, лише така творча людина може впевнено подивитися в обличчя новому світу.

         Становлення такої особистості починає формуватися ще в молодшому шкільному віці.

         Отже, кожен учитель початкової ланки шкільної освіти зобов’язаний розвивати творчий потенціал дитини, її комунікативні навички, уміння працювати з будь-якою інформацією, мислити неординарно, гнучко, залежно від ситуації.

Суть проблеми, над якою я працюю, полягає в ефективному креативному розвитку мовленнєвої діяльності молод­ших школярів.

      Тому об‘єктом вивчення є особистість з індивідуальним типом мислення.

         Своєю основною метою вважаю:

- мовленнєвий розвиток школярів, які б уміли змістовно, зв'язно й стилістично грамотно висловлювати свої думки;

- створення оптимальних умов для розвитку творчого потенціалу особистості, розкриття її здібностей та обдарувань;

- надання учням можливостей творчо самореалізуватися;

- формування духовного світу дитини.

         Перед собою накреслюю такі шляхи реалізації даної проблеми:

- впровадження в практику роботи інноваційних технологій та інтерактивних методів навчання;

 - використання передового педагогічного досвіду;

- створення мовленнєвих ситуацій, які б спонукали  до розвитку творчого мислення дітей;

- поєднання індивідуальної та колективної  форми навчально-творчої діяльності;

         Очікувані результати:  

  • розвиток пізнавальних та творчих здібностей учнів:

     - зв‘язного мовлення, образного мислення;

     - спостережливості, здатності побачити незвичайне у звичайному;

     - уяви, вміння фантазувати, змінювати об‘єкти;

     - допитливості, пізнавальних інтересів.

  • збагачення словникового запасу учнів;
  • прагнення стати справжніми носіями мови, "маленькими" письменниками;
  • наявність навичок культури спілкування;

Успіх у формуванні особистості дитини багато в чому залежить від форм організації навчання. На сучасному етапі провідною формою організації навчальної роботи є урок.                                                                                                          

Він відіграє інтегруючу роль, оскільки відображає та поєднує такі  компоненти як мету, тему, зміст, методи, засоби навчання, взаємодію учителя і учнів.

Тому на уроках рідної мови використовую такі чотири основні форми організації навчальної діяльності:

- роботу в парах (взаємодія учня з учнем чи вчителя з учнем);

- групову роботу (навчання одночасно всього класу);

- кооперативну (всі учні активні і навчають один одного);

- індивідуальну (самостійну) роботу учня.

Важливими засобами розвитку творчості на уроках рідної мови є:

- роздатковий матеріал (схеми, картки, таблиці, пам‘ятки);

- наочний матеріал (репродукції картин, ілюстрації, програмні засоби);

- література (підручники, художні твори, довідники, енциклопедії, словники);

- технічні засоби навчання.

         Під час формування креативного потенціалу молодших школярів   враховую психологічні особливості та особливості формування їх творчого мислення. Створення зв‘язного висловлювання можливе лише на основі розвитку образного мислення учнів, їхньої уваги, пам'яті, уміння бачити, конкретизувати і узагальнювати, тобто на основі психологічного відображення дійсності. 

          Навчаючи українській мові та читанню,   значну   увагу акцентую на:

-   побудові занять на основі рівноправного партнерства й спілкування в умовах особистісно орієнтованого підходу до дитини;

-   зацікавленні   учня    проблемою;

-   на обміні думками щодо опрацьованого матеріалу;

-   на роботі над культурою мовлення;

-   на допомозі дітям в усвідомленні слова, речення як носія емоцій та енергії;

-  на розвитку навичок зіставляти, аналізувати й не боятися висловлювати власні думки.

         Щоб творчо розвивати дитячу особистість, на кожному з уроків використовую як традиційні, так і інтерактивні форми роботи. Це  рольові та пізнавальні ігри, життєві ситуації, дослідницька та пошукова діяльність, ситуативні колізії, вільна імпровізація та інші. Кожна з них по-своєму допомагає розвивати творчі здібності молодших школярів.

         З власного досвіду знаю, що найефективнішим для виявлення і розвитку креативних здібностей є проведення таких видів уроків: уроків-рольових ігор, подорожей, вистав, досліджень, вільного спілкування, екскурсій та багатьох інших. Саме вони дають можливість залучати кожного учня (звичайно, з урахуванням індивідуальних здібностей) до того чи іншого виду роботи .

         Враховуючи психологічні особливості учнів та рівень їхньої готовності до спілкування, застосовую інтерактивні технології навчання,  розпочинаючи з роботи в парах. Саме в процесі цієї роботи  учні отримують можливість вільно висловлювати власні думки. Цю технологію впроваджую на будь-якому етапі уроку. Також  використовую й інші відомі нам методи інтерактивного навчання: проектну діяльність, метод незакінченого речення, випереджувальні завдання, проблемні завдання, творчу роботу, пазли, метод ПРЕС, діагностику, карусель, тепер я знаю…, зворотний зв‘язок, мозковий штурм, релаксацію, мікрофон, дискусію і багато інших.

         Діти дуже люблять «усне малювання». Вони на кілька хвилин стають художниками чи істориками, вчаться уявляти, що знаходиться за межами малюнка: за лісом, за обрієм.

         Це значно покращує якість творчих робіт, розвиває фантазію, вчить виділяти головне, співставляти, узагальнювати.

         Диктанти з лексичним коментуванням формують не лише орфографічні навички учнів, але й сприяють збагаченню словникового запасу учнів, розвивають усне мовлення. Наприклад, при вивченні теми «Синоніми» залюбки діти виконують завдання, яке називається «Один зайвий», випускаючи слово, що не підходить до певного синонімічного ряду.

          Гру «Мікрофон» застосовую для актуалізації навчальної діяльності (тобто на початку уроку) або для підбиття підсумків. Це дає можливість кожному висловлювати свою думку або позицію швидко, без оцінювання та коментарів.

          Можливо і зарано, але я вже пробую із четвертокласниками такий вид роботи як дискусію.  Тему для дискусії підбираю найцікавішу і по вікові, і по досвіду, найактуальнішу. Наприклад, усний твір-роздум «Яка професія сьогодні найповажніша?», «Що означає бути добрими дітьми?»,"Що таке справжня дружба?".

         І діти тут показують повну розкутість: наводять свої приклади, докази, сперечаються, але при цьому вчаться бути толерантними, критикувати цю ідею, але не її носія. Сама ж стараюсь бути мудрим арбітром: враховую різні думки і докази, підводжу дітей до єдиного правильного висновку.

          Роботу в групах використовую при вирішенні складних проблем, що потребують колективного роздуму, а не індивідуальної роботи. Діти ділять між собою ролі, починають висловлювати свої думки і їх обстоювати.

         Найефективнішим у цій роботі є те, що всі діти почувають себе рівноправними учасниками навчального процесу.

         Щоб виробити самостійність у навчанні, я застосовую як групову так і індивідуальну роботу. Стараюсь підбирати матеріали народознавчого характеру, які є невичерпним джерелом для творчої роботи вчителя та учнів.  Використовую завдання, які передбачають всебічний розвиток особистості. Наприклад, пояснюючи зміст прислів‘я, дитина міркує, розвиває зв‘язне мовлення, логічне мислення і кругозір.

         Підібрані завдання прогнозують формування у дітей позитивної мотивації. На уроках практикую складати діалоги. Діти спілкуються із задоволенням, мова їхня стає виразнішою, лаконічною.

         Дуже цікавим видом творчої роботи є складання реклами. Тематика їх різноманітна.

         Діти дуже люблять римувати, складати невеличкі вірші або доповнювати  їх словами за змістом.

         Всі ці інтерактивні методи роботи допомагають мені втілювати в життя   завдання моєї проблеми.

         Досить важливим для розвитку творчих здібностей школярів є проведення різноманітних видів робіт і на звичайних уроках, на яких основну увагу приділяю  роботі над словом, словосполученням, реченням і зв‘язним мовленням.

         Першоосновою є робота над словом і словосполученням, тому що вони входять до активного словника школяра лише тоді, коли він добре розуміє їх значення, усвідомлює правильність граматичних форм, структуру словосполучень та речень, тобто закріплюється у пам‘яті учнів лише через активне застосування у мовленні.

         В системі роботи над реченням використовую такі творчі завдання:

         - складання речень, різних за метою висловлювання та інтонацією;

         - редагування речень;

         - визначення меж речень;

         - поширення речень за запитаннями;

         - складання речень за опорними словами, словосполученнями;

         - робота з деформованими реченнями;

         - добір потрібного за змістом, пропущеного в реченні слова;

         - добір однорідних членів речення;

         - складання речень на певну тему.

         Намагаюсь виділяти час на твори-мініатюри, аналіз і корекцію розповідей, усні розгорнуті відповіді на певну тему, складання казок та переказів.

          Особливу увагу приділяю роботі над творчим переказом. Пропоную дітям такі завдання:

         - переказати текст, змінивши особу;

         - написати переказ тексту, змінюючи послідовність передачі окремих епізодів;

       - поширити текст оповідання, доповнюючи початок його, вводячи новий епізод і додаючи нове закінчення;

         - замінити певні слова і словосполучення на синоніми;

         - увести в текст запропоновані порівняння, епітети, прислів‘я.

         Досить широко використовую на уроках твори мистецтва. Картина має велике значення для розвитку мовлення завдяки своїй конкретності. Зоровий образ глибше, ніж словесний хвилює почуття і уяву, пробуджує думки. Коли вибираю картину для опису, то завжди враховую вік дітей. Так у 1-2 класах  використовую картини сюжетного характеру, прості за композицією, кольорами, а в 3-4 класах підбираю репродукції, які знайомлять з природою краю, з українським побутом, історичним минулим. Перед написанням твору обов'язково пригадуємо і повторюємо типи тестів, їх будову, проводимо словникову роботу.

         Самостійно складені літературні твори, кросворди, ребуси, реклами, сюжетні малюнки, рольова діяльність дозволяють дітям побачити результат своєї роботи, розвивають творчу уяву, передбачають захист своїх проектів.

          В процесі  роботи над даною проблемою, я дійшла до висновку, що активна ігрова діяльність на уроках  також стимулює вияв самостійності учнів, їх творчих можливостей.

         До цих уроків готую творчі завдання – головоломки, проблемні запитання, які вимагають творчого мислення. Діти виступають у ролі активних шукачів інформації, дослідників, доповідачів, співбесідників. Вони із задоволенням відгадують загадки, ребуси, кросворди, шаради, на основі відгадок пропоную додаткові лінгвістичні ігрові завдання, наприклад:

   - до відгадки підібрати якнайбільше прикметників або відібрати прикметники із запропонованих слів;

  - утворити "ланцюжок" слів так, щоб наступне починалось на той звук, яким закінчилось попереднє слово;

    - побудувати речення, використовуючи кожну літеру опорного слова першою;

    - аргументувати свою думку, дописавши  подане речення…

         Такі завдання з української мови розраховані на активну пошукову діяльність учнів, вміння творчо застосовувати набуті знання.

          Таким чином, введення в урок творчих завдань – це одна із можливостей розвивати пізнавальну активність учнів, їх творчість; такий матеріал захоплює не тільки інтелектуальну сферу дітей, а й емоційну, підвищує рівень мотивації навчальної діяльності, культури розумової праці.

         Розвиваючи креативний потенціал учнів, розвиваю культуру їх мовлення. Чим багатшою є мова школяра, тим більше він має можливостей для свого творчого розвитку.

         На власному досвіді переконалася, що ніщо не надає такої впевненості дитини в собі, як реалізація її творчих здібностей. Хвилююче і радісно спостерігати за першими спробами римування, складання казок і оповідань, за першими записами у власний зошит «Моя творчість», найкращі з яких поміщуємо на стенд "Куточок творчості". Саме в ці моменти створюється ситуація успіху, естетичні переживання, відчуття віри у власні сили.

         Творчий потенціал учнів розвиваю не лише на уроках рідної мови, а й на годинах спілкування, позакласних заходах, на яких діти мають можливість проявляти свій талант в повній мірі.

         В процесі педагогічної діяльності я дійшла до висновку, що формування творчих здібностей можливе через вирішення проблемних завдань творчого характеру, які включають новизну, що передбачає значні зусилля, спеціальний пошук знаходження нового способу вирішення.

          Дуже приємно, коли маленькі школярики вже можуть визначити свою роль в процесі навчання та виховання.

         Отже, здатність дитини до саморозвитку, її творча активність – головна складова успішного навчання.



Обновлен 11 июл 2016. Создан 11 фев 2015



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником