Адаптація першокласників

Наталія Шукалович



 

 Перший рік навчання - період адаптації школяра до нового кола спілкування, до нового укладу життя, до збільшення фізичного та емоційного навантаження.Щоб у дитини не сформувався комплекс неповноцінності через низку невдач, протягом першого року навчання старанність першокласників і їх успішність оцінюється виключно у словесній формі без застосування системи балів.

  Звикання до школи - тривалий індивідуальний процес.
Згідно зі статистикою, тільки 50% дітей адаптується до нових умов і вимог протягом шести місяців. Другий половині потрібно більше часу.Від чого залежить тривалість адаптації?Перш за все, від того, чи була дитина психологічно готова до школи, а також від їїстану здоров'я та рівня розвитку.

   Батькам першокласників слід розуміти, що адаптація до школи - це процес багатоплановий, тобто в ньому задіяно як фізіологічні явища, так і соціально-психологічні. Що стосується фізіологічної адаптації, медики відзначають, що більшість першокласників хворіє у вересні, деякі діти втрачають вагу у перші 2-3 місяці навчання, деякі скаржаться на втому, головний біль, стають примхливими. Що зовсім не дивно, оскільки на 5-6 річних малюків звалюється лавина завдань, що вимагають від них розумового і фізичного напруження. Соціально-психологічна адаптація полягає в освоєнні нового соціального статусу «учень», а також у налагодженні ефективного спілкування з однолітками і вчителем.

 

Як зрозуміти, що дитина успішно адаптувалася?

1.Процес навчання викликає у першокласника позитивні емоції, він впевнений у собі і не відчуває страх.
2.Новоспечений учень справляється зі шкільною програмою.
3.Дитина проявляє самостійність при виконанні домашніх завдань і звертається за допомогою до мами або тата тільки після того, як сама спробувала їх виконати.
4.Першокласник задоволений своїми стосунками з однокласниками і вчителем.

Як можуть допомогти батьки?

1.Пояснити дитині, що означає «бути школяром »,для чого це потрібно. Розповідати про школу, про існуючі в ній правила, щоб малюк був обізнаний і, відповідно, відчував себе впевнено, не боявся і не сумнівався у своїх здібностях.
2.Продумати режим дня і суворо його дотримуватися.
3.Навчити першокласника задавати вчителю питання (не боятися і т.д.).
4.Розвивати навички емоційного контролю, вміння підкорятися правилам.
5.Пояснити, що означає «ретельно», «старанно», формувати самооцінку.
6.Розвивати комунікабельні здібності.
7.Підтримувати бажання вчитися.
8.Уважно вислуховувати дитину, радити, як діяти в тій чи іншій ситуації.
9.Активно взаємодіяти з учителем і шкільним психологом.

 

Рівні адаптації першокласників

 

Високий рівень адаптації. Першокласник позитивно ставиться до школи: правила і вимоги сприймає адекватно; навчальний матеріал засвоює легко; глибоко і повно оволодіває програмовим матеріалом; розв'язує ускладнені задачі, чемний, уважно вислуховує вказівки, пояснення вчителя; доручення виконує охоче й сумлінно, без зовнішнього контролю; виявляє високу зацікавленість до самостійної навчальної роботи, готується до всіх уроків; має у класі позитивний статус.

Середній рівень адаптації. Першокласник позитивно ставиться до школи: відвідування уроків не викликає в нього негативних переживань, розуміє навчальний матеріал, коли вчитель пояснює його досить детально і наочно; засвоює основний зміст програми з усіх предметів, самостійно розв'язує типові задачі; зосереджений і уважний під час виконання завдань, доручень, вказівок учителя, водночас потребує контролю з боку дорослого; зосередженим буває тільки тоді, коли робить щось цікаве для себе; майже завжди готується до уроків; доручення виконує сумлінно; дружить з багатьма однокласниками.

Низький рівень адаптації. Першокласник негативно або байдуже ставиться до школи: часто скаржиться на здоров'я, погане самопочуття, у нього переважає пригнічений настрій; спостерігаються порушення дисципліни; матеріал, який пояснює вчитель, засвоює фрагментарно; самостійна робота з підручником викликає труднощі, під час виконання самостійних завдань не виявляє до них інтересу; до уроків готується нерегулярно, потребує постійного контролю, систематичних нагадувань і спонукань як з боку вчителя, так і з боку батьків; може зберігати працездатність і увагу за наявності тривалих пауз для відпочинку; для розуміння нового матеріалу і розв'язування задач за зразком потребує значної допомоги вчителя і батьків; доручення виконує під контролем і без особливого бажання; пасивний, близьких друзів не має, знає імена й прізвища лише частини однокласників. Зрозуміло, що є досить тісний причино-наслідковий зв'язок між рівнем адаптації школяра і системою тих чинників, умов, у яких він виховувався.




Обновлен 30 мар 2017. Создан 19 июл 2016



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником