Пунктуаційні помилки

Кух В.І., вчитель української мови



Пунктуаційні помилки

 

Розділові   знаки—це  як  нотні   знаки:

  вони  міцно  тримають  текст   і 

не  дають  йому  розсипатися.                                                                                                                                         

                                                   К. Паустовський

 

 

Сторінка  для   допитливих

 

Чоловік загубив кому і почав боятися складних речень. Він підшуковував прості фрази, а за нескладними фразами прийшли нескладні думки.

Потім він загубив знак оклику і почав говорити тихо, з однією інтонацією. Його вже ніщо не бентежило, не радувало, він до всього ставився  без емоцій.

Потім він загубив знак питання і перестав запитувати, жодні події не викликали в нього цікавості.

 Ще через кілька років він загубив двокрапку і перестав пояснювати людям свої вчинки. У решті в нього залишились одні лапки. Він не міг висловити жодної власної ідеї, а лише тільки когось цитував – так він зовсім розучився думати та дійшов до крапки ( За О. Канівським ).

 

Розділові знаки

 В українській пунктуації вживаються розділові знаки: крапка, крапка з комою, кома,   двокрапка, тире, знак питання, знак оклику, крапки, дужки, лапки.

У кінці  розповідного речення ставиться крапка, питального – знак питання, якщо виражається наказ, оклик тощо, — ставиться знак оклику. За допомогою коми відділяються прості речення в складному й однорідні члени речення.

У складному реченні, якщо між його частинами відношення пояснення, доповнення, причини, ставиться двокрапка.

Для відкриття і закінчення цитат і прямої мови вживаються лапки. Для передачі незакінченого мовлення використовується три крапки.

Розділові знаки допомагають точніше, виразніше розкрити думку.

 

З  історії  розділових   знаків

Першими   розділові   знаки  почали   використовувати   грецькі  філософи. Ці  знаки  допомагали   їм   виразно  читати  текст  вголос. Грецький   учений   Аристофан   склав  першу  систему   розділових   знаків, яка   складалась…  із  крапок. Кінець  думки—крапка  вгорі  рядка. Крапка  знизу—чекай   продовження   думки. Крапка   посередині   рядка  "говорила"  читцеві, що  потрібно  зупинитися  і  перепочити, бо   речення   має   кілька  частин.

       У   VІІІ  ст. учений  Алкуїн   використовував   уже  кому, але  тільки   з  крапкою, знак  оклику   і  знак   питання.

       Слов'янське   письмо   запозичило  і  собі   від  греків  ці   знаки, які  ділили  текст  на   частини. Ми  бачимо  їх   у  літописах   ІХ  ст.  і  в  писемних  пам'ятках  ХНІ ст.

Правила   вживання   розділових  знаків  увів   у  ХVІ ст.  Мануцій  Молодший. Світ  користувався  цими  правилами   три  століття.

 У  ХІХ ст. німецькі  вчені   розробили  досконалішу  систему  розділових  знаків, яка  діє  і  в  сучасних   європейських  мовах (А. Мовчун).

 

Варто   пам’ятати,  що

 

 Розділові  знаки  членують  текст  і  речення   на  певні  синтаксично-смислові  частини. Вони  полегшують  сприймання  й  правильне  розуміння  прочитаного.

Ставлячи   розділові  знаки, слід  орієнтуватися   насамперед  на  будову  речення, а  не  на  інтонацію. Річ  у  тому, що  не  завжди  там. де  пауза, ставиться   розділовий   знак, і  не  завжди  там, де   є   розділовий  знак, робиться   пауза. Особливо   це   стосується   коми.

 Крапка  з  комою, тире, двокрапка, дужки, три  крапки   і  лапки, на  відміну  від  коми, завжди  пов’язані  з  певною  інтонацією. Вони   вказують   на  подовження   паузи, підвищення   або  пониження  тону.

 Частина, виділена  парним  тире, вимовляється   підвищеним   тоном.

 Три  крапки   в  середині  речення  вказують  на  схвильованість  мови  або  на  паузу  перед  важливим  чи   несподіваним  повідомленням.

 У  лапки  беруться   також   слова, вжиті   в  незвичному  або  іронічному   значенні.

Такі  слова  вимовляються  з  особливою, підкресленою   інтонацією.

Слова, взяті   в  дужки, вимовляються  пониженим   тоном.

 

1. Прочитайте   речення   вголос, дотримуючись  правильної  інтонації. Поясніть  розділові   знаки.

І варіант

   1.Людська  творчість—це  найбільша  мука, найбільша  радість  на  планеті  нашій, найкращій—присягаюся—з  планет (М.Рильський). 2. Хай  буде   все  у  нас  казково: обличчя, одяг  і  душа (І.Жиленко). 3. Все  залежить  від  людських  зіниць: в  широких  відіб’ється  вся  епоха, у  звужених—збіговисько  дрібниць (Л.Костенко).4. Ми  люди  прямі: що  не  до  вподоби—у  вічі  прямо  скажемо (П.Мирний).5. Ми  всіх  пригорнули  б  до   серця—у  власній  та  вільній  господі (М.Старицький). 6. У  грудях  жвавість  росте; думка   кличе   вперед; знов  я  повен  віри  й  надії (П.Грабовський). 7.І  пригадалося (в  вікно  лилась  пахуча  темрява) таке  далеке (М.Рильський). 8. Не  упасти   б! Ще  хоч  крок…хоч  крок…Люди, де   ви?! (В.Лучук). 9. Вчився  Юрко  погано. "Приїздив"  додому  або  на  трійках, або  на  двійках.

 

ІІ варіант

   1.Людську  мисль  і  почуття  орлине  ніхто  й  ніщо  не  викине  за  борт(М.Рильський). 2. Хай  розквітне  веселково  у  невиданій  красі  наша  мова   калинова, наче  сонце  у  росі (П. Тичина). 3. По  країні  весна  пролітає  і  шумить  журавлиним   крилом (В. Сосюра). 4. Було  йому  літ  сімдесят  чи, може, й  більше (О.Довженко). 5. Сумно  шепче  ліс  дрімучий, ворони   літають  і, здається, своїм  крилом  бурю  накликають (С. Руданський). 6. І   літо  минуло, і  осінь  приспіла  і  листям  пожовклим  всі  стежки   покрила (Л.Глібов).

 

Пунктуаційними  помилками  вважаються

--Пропуск  потрібного  розділового  знака;

--Постановка  зайвого  розділового  знака;

--Невиправдана  правилами  заміна  одного  знака  іншим;

--Неправильна  послідовність   постановки  розділових  знаків при  їх  сполученні.

 

 2. Пунктуаційні  задачі-жарти.

 Поясніть  свої "розв'язки". Наведіть  власні  приклади.

 1. Двоє  учнів, Василь  та   Мишко,  зустріли  свого  старшого  друга   Андрія, якого  давно  не  бачили. Андрій  два  роки  тому  закінчив  школу  і   пішов  працювати   на  завод. Василь  запитав  Андрія: "Як  ти  вчишся?" А  Мишко  запитав  так: "Як, ти  вчишся?" Хто  з  учнів  не  знав, що  Андрій   не   лише   працює, а  й  вчиться.

2.Один  дотепник  написав  у   листі   своєму  другові: "У  нас  у  селі  багато  дерев: троянд, соняшників". А  друг  не  зрозумів  жарту  й  у  своїй  відповіді  звинуватив  друга  в  неуцтві. Яка  пунктуаційна  основа  цього  жарту "неука"?

3. "Всі  речовини   доводять: вчені  складаються  з  атомів"—написав  один   дотепник. Як   "примусити"  вчених  займатися   своєю  справою?

4. На  дошці   оголошень  написано: " Громадяни, корови, телята  та  інша  худоба  можуть  випасатися   тільки  на  спеціально  відведених  місцях". А  все-таки, що  ж  повинні  робити   громадяни?

5.Рябчики  кажуть: мисливці  люблять  подрімати  на  деревах. Хто  чим   повинен   займатися?

 

3. Проблемне  завдання " Різна  пунктуація—різні  значення".

   У  наведених  реченнях  у  різних  виданнях  стояли  різні  розділові   знаки. Як   саме  змінюється  значення   кожного  з  них  залежно  від  пунктуації? Доведіть  власну  думку.

1. Обережно: діти!—Обережно, діти.

2.Сонце  зігрівало  усе  поле, берег. ліс.—Сонце  зігрівало  усе: поле, берег, ліс.

3. Їх  учнів  преміювали.—Їх, учнів, преміювали.

4. Помилувати, не  можна  повісити.—Помилувати  не  можна, повісити.

5. Що  він  написав?—Що, він  написав?

6. Учениця  співала  голосно, промовляючи  всі  слова.—Учениця  співала, голосно   промовляючи   всі  слова.

7. З  кожним  днем  таких  загартованих  в  класі  буде  все  більше.—З  кожним  днем  таких, загартованих, в  класі  буде  все  більше.

8. Прийшли  сусіди   подивитись, на  радість, нашої  сім'ї.—Прийшли   сусіди  подивитись   на   радість  нашої  сім'ї.

9. Миколі, треба  думати, нарешті   повезло.— Миколі  треба  думати: нарешті   повезло.

 

4. Метод "Захисти  свою  позицію".

Поясніть, чому   і  різне  написання   буває  правильним

1. І  котилось  над  містом   пахуче, високе, рожеве  сонце, як   матір'ю  спечений   хліб.—І  котилось  над  містом  пахуче   високе  рожеве   сонце. як  матір'ю  спечений  хліб.

2. Мої  сини  як  зима  і  весна. Старший  меткий  і  проворний, як  задерикуватий  зимовий  день. Молодший—неврівноважений, як  весняна  повінь(Ю.Яновський).

3. Кругом  поле,  як  те   море.—Кругом   поле, як  те  море   широке, синіє (Т.Шевченко).

4. Люблю  я   воду  твою  ласкаву, животворящу.--Люблю  я  животворящу  ласкаву  твою  воду.

5. Найкращі  спогади  були  про  чудесну  розкішну  країну.—Найкращі  спогади  були   про  чудесну, розкішну  країну.

6.Ой  Дніпре, мій  Дніпре, широкий   та  дужий.—Ой, не  повчайте  молодих.

7. Гей, юнаки, гей, молодість  світу, доля   планети   у   ваших   руках.—Гей  ви, далі  ясні, безкінечні  й   сині, як  чудесно  в   світі   молодому   жить.

 

5. Поставте, де  потрібно, коми. Поясніть  за  допомогою   правил.

 1 група.

 1. Люблю   твій  шум  і  шепіт  серед  поля  і   серцем   чую  силу  наливну (А. Малишко). 2. Дощ   періщив  з  самого   початку  і  досі  не  переставав  і  не  зменшувався. 3. Навколо  великих  людей  і  круг  їхньої  пам'яті  завжди  точиться  явна  чи   приглушена  боротьба (М. Рильський). 4. Ми  йдем  і  йдем  несем   вогні  і  творим  блиск  і   творим  дні (В.Чумак). 5. Виходь  іди  дорогами   земними  і  від  людей   візьми   і  людям   дай(П. Дорошко). 6. Земля   тремтить  у  млості  і  ронить  пелюстки  і   невідомі  гості  злітаються   в  садки (М.Рильський). 7. Я   іду   до  гаю  і  в  блакить  безкраю  серце   моє  лине  й   птицею  співає  про   весну  чудесну  на  моїй   Вкраїні(В.Сосюра). 8. На  поля   і  дороги  стежинки  і  ліс  падають  і  падають  сніжинки.  

 

2 група.

1. Так   ніхто  не  кохав. 2. Так  будьмо  єдині. 3. Так  молодо, радісно  і  дзвінко (В.Сосюра). 4. Мовчи  так  подумають, що  ти   розумний. 5. Так я  буду   крізь  сльози  сміятись. 6. Так   я  вільний, я   маю  вільні   думи   чарівниці (Л.Українка).

 

3 група.

1. Ні  сонний  спокій  зовсім  нам   не  сниться, ні   нас  не  вабить  ніжна  тишина. 2. Ні  не  марний  труд  ваш. 3. Ні  покорити  її  не   здолаю. 4. Він  із  сопілкою  не   розлучається  ні  вдень  ні  вночі. 5. Хлопець  встав  ні  світ  ні  зоря. 6. Якби  я  була  зіркою  в  небі, я  б  не   знала  ні   туги   ні  жалю (Л.Українка).

 

6. Пояснювальні  диктанти.  Назвіть  наведені   пунктограми. Наведіть  власні   приклади.

 

  І. І  от  довічна  твоя   мрія—твоя   земля—лежить  перед  тобою  і  ледь-ледь бринить потемнілою  стернею. Але   кращої  музики, як  ця, ніколи   не   чув  Мар'ян. І  в  церкві  не  вражали   так  його   великодні  хори, як  сьогодніше  шелестіння   стерні…

  Мар'ян  добрими   і  сумними   очима  вбирає  надвечір'я, хрестом  опускається  на  землю, припадає  до її  грудей. Він  чує  її   обличчям, руками   і  серцем  і  довго-довго  мовчить, а  потім  починає   розмовляти  із  стернею, втішаючи  її. що  нарік  тут  буде  червона  пшеничка, що  він   сам   її  засіє, сам   буде  доглядати  і   косити. Тут   побачив   себе  косарем   на  своєму  полі  і   на   неголеній   щоці  відчув  сльозину (М. Стельмах).

 

ІІ.  Над  лугом   вставало  сонце. Воно   тільки-тільки  виглянуло  з-за  обрію, і  мені  здалося: його  рожевий  круг  котиться   по   землі, збоку  від  нас, і   заглядає  нам   під  саму   підводу. Десь  там, на   далекому  пагорбі, мерехтіли  тепер  здоровенні, на  півнеба, колеса, і, мов  крила   літака, бігли  й  оберталися  спиці  в   тих   колесах, повторюючи   рух  наших   спиць(В. Близнець).

 

ІІІ.  А  голуб  був  чудесний. Не   якийсь  собі  там  сивак   копійчаний, а  такої  чистої  сірої  масті, що, здалося, хтось  умисно, коли  голуб  був  увесь  чорний, узяв  та   рівненько   й   дрібненько   поцюкав  його  білим, тільки  кінці   пір'їн  на  хвості  та  на  крилах  лишилися  чорні, як  у  чорнило  на   палець  умочені. Ой, недешевий  був  голуб   та  недешевий! Голівка  ж   яка:  малесенька, витончена, не   кругла, а   довгенька! А  дзьобик: це  ж  не  дзьобик, а  пшеничне   зернятко, ніжне, рожеве, тупеньке. А  крила  ж. видко, такі  легкі  та  сильні, що, як   пушинки, тіло  носять(В. Винниченко).

 

 ІV. Малий   чабанець (  що  може  вивчитись  на  чабанчука  і, нарешті, заступити  батька-чабана)  повертається  смерком  додому. Його  перестріває  друг, повідомляє, як  дратувалися   мати  і  як   заходилося  плачем   немовля, котрого   покинув  Данилко, і  мати, мабуть, битимуть, та  не   треба  цього   боятися. Ось  підемо  вдвох, а  при   мені  вона  не  битиме, і  потім  воно  й  не  болітиме, коли  гаразд  наїсися. Вони  заходять  удвох   на  подвір'я, правнук  Данилко  і   прадід   Данило, старе, як   мале, казали  люди, бачивши   їх (Ю. Яновський).

 

7. Пунктуаційний   практикум.

І.  Перепишіть, виправляючи   помилки.

1. Царизм   Т.Шевченко  затаврував   в  образі   орла, " який  споконвіку   Прометея   там   орел   карає, що   день   божий  довбе  ребра   й  серце  розбиває" народові.  2.  Але  Царизм   "не   вип'є   живущої   крові", бо  серце   народу-Прометея  "  воно   знову  оживає  і   сміється   знову". 3.Вступ   до   поеми  "Мойсей"  Франко  закінчує  пророчими   словами   про  те, що, народе   український, "прийде  час, і  ти   огнистим  видом  засяєш  у   народів  вольних   колі". 4. Поет,  звертаючись   до  панів-лібералів, з  обуренням   говорить, " що   ви  любите  на  братові   шкуру, а  не  душу". 5. Максим   Рильський  стверджував, що  ніякій   силі   не  здолати   тої  землі  "Яку   сходив  Тарас  своїми  босими  ногами", "яку  освятив  Тарас  своїми  муками-ділами". 6. М. Стельмах   звертаючись  до   книжки   писав, що  " я   люблю  тебе, незрадлива  мудрості  книг, твої  сонця   чи   світильники, і  скорботу  твою, і  радість   твою". 7. Як   колись  писав  Т. Шевченко, " Хай  би   моя  Батьківщина  була  найубогіша, найнікчемніша  на  землі, то  й  тоді  б  вона  мені   здавалася  кращою  за  Швейцарію  й  усю   Італію".

 

ІІ. Поставте  та  поясніть  розділові   знаки.

 1. Мамо  питаю  то  льони   цвітуть? А  мати  сміються   то  кажуть  Дніпро. А  чого  він  такий   синій? Від  неба.

2. Наші  діти   вчив   Макаренко   це   майбутні   творці  історії.

3. Його   непокоїло  коли   діти   на  питання   яким   ти  хочеш   вирости   відповідали сміливим  дужим  хоробрим   але   ніхто  не  говорив  чесним   і   добрим.

4. Три   біди  є  у  людини   смерть  старість  і   погані   діти   говорить   українська  мудрість. Льотчик   Сіробаба   запевняє   що  в  той  гарнізон  куди   переведено  Петра  потрапляє  не   кожен сірих  та  мурих   туди   не   беруть   і   що  Петра  ти  може   Тоню   ще  побачиш   у   голубому  скафандрі (О.Гончар).

5. У   своїх  сонетах  Рильський   часто   висловлював  пейзажем  те   для   чого   слів  нема  людських (Д.Павличко).

6. Возвеличу   малих   отих  рабів   німих  сказав   у   тяжких   нестерпних  умовах  кріпацької  Росії  Шевченко.

7. Говорячи  про  покликання  людини   на   землі   Максим  Рильський  проголошує що  яке   це   щастя   буть  гідним    імені   людини.

8. Лиш   праця   підкреслював   І.Франко  світ  таким  як   є  зробила.

 

 

ІІІ. Прочитайте  афоризми. Оформіть  їх   як  цитати   до  власного   висловлювання. Запишіть, поясніть  розділові  знаки.

1. Тільки  тоді   станеш   людиною  коли   навчишся   бачити   людину    в  іншому (О. Радищев). 2.Люби   істину  але  будь   поблажливим   до  помилок   інших (Вольтер). 3. Найбільше   і   найдорожче   добро   в   кожного   народу  це   його  мова ота  жива   схованка  людського  духу (П. Мирний). 4. У   щастя  людського  два  рівних   є   крила  троянди  й   виноград  красиве   і   корисне ( М.Рильський). 5. Той   хто  не   знає   рідної   материнської   мови   або  цурається   її   сам  засуджує  себе   на  злиденність   душі (І. Цюпа). 6. Чужих  країв  ніколи   я  не   бачив   принад  не   знаю  їхніх   і  окрас   та  вірю   серцем  щирим  і  гарячим  нема  землі  такої   як   у  нас (В. Симоненко). 7.У  жінки  є  тільки  одна  можливість  бути   красивою  але  є  сто  тисяч  щоб  бути   чарівною (Ш. Монтеск'е).8. Якщо  ви  вдало  виберете  працю  і   вкладете  в  неї   всю  свою   душу  то  щастя  само  знайде  вас (К. Ушинський).

 

8. Гра " Камінь  спотикання".

І  варіант

Запишіть  текст, порівняйте із  авторськими  розділовими   знаками. Чи   співпадають  вони   з  правилами? 

   1. На   схід   сонця   квітнуть   рожі: будуть  дні   погожі (П.Тичина). 2. Одкривайте  двері—наречена  йде (П.Тичина). 3. Дивлюсь  у  воду—місяць  у   воді   сміється (О.Довженко). 4. Коли   ти   вийшов  за  поріг  між   люди  з   батьківської   хати, не   обминай  крутих  доріг—життя   не   любить   хитруватих (З. Гончарук). 5. Сумління  людське, виявляється, схоже   на   вулик, його   теж   можна   тривожити (О.Гончар).

 

ІІ варіант

    Поясніть  в  кожному  реченні    наявність  чи   відсутність  розділових  знаків.

   1. Для   нас   у  ріднім  краї  навіть  дим  солодкий   та  коханий (Л.Українка).  2.За  чорними   вікнами хлюпотів дощ та  надсадно  шуміли  сосни. 3.Взимку  дні  коротші, а ночі довші.4. Вже  листопад підкрався  з-за дубів, та гай   знімає  золоту   перуку. 5.Злива  тривала  майже  годину. 6. Збори  розпочались  приблизно  об  11 год. 7. Люди  кажуть, що  він  досягне  успіхів. 8. І  все-таки  катюзі, як  кажуть, буде  по  заслузі (Л. Глібов). 9. Хто  не   живе  для   інших, той, отже, не  живе  й  для  себе 10. Мабуть, ніщо  так   не  радує  зір, як  зримий  результат  роботи (Ю.Мушкетик). 11. Через  туман  нічого  не  було  видно. 12.Видно, він  нічого  не   зрозумів. 13.Ваші   докази, безперечно, правдиві. 14. Ваше  твердження   буде  прийняте  безперечно.15. По  вулиці   йду  і, здається, уперше   розплющив  я  очі  на  світ (О. Підсуха). 16. Здається   вічністю   маленька   мить  життя. 17. Здавалось, загримів  десь  грім.  18. Білястим   здавалося  тонко  вібруюче   повітря. 19. Здавалось, що  найстрашніше  вже   позаду.20.  Найвища, по-моєму, це  краса   вірності.

 

9.  Гра "Сам   собі  учитель".

І  варіант

Назвіть  всі   пунктограми   в   наведеному   тексті. Наведіть  власні  приклади   на  них.

Уночі  палало   село. З  неба  злякано  дивився   вниз  поблідлий  місяць  і, ховаючись  у   хмари, тікав  і  з  жахом  озирався  назад, на  полум’я. Дерева  хитались  і, від  страху  наїживши  голі   віти, ніби  силкувалися  втекти; а  вітер  гасав  над  полум’ям, зривав   головні, шпурляв  ними   в  сусідні  хати, розкидав  і  лютував  свавільно  й  безпардонно…

Місяць  утік, небо   посіріло, а  коли  зовсім   розвиднілося, вітер   стомився, і  вогонь   ліниво, байдуже, ні   крихти  не  вважаючи   на  людей, наче  не  їхні   хати  він  пожер, став  погасати. А  з  того  боку, де  горіла  половина  села, сходило  сонце, весняне  і  радісне…(В. Винниченко)

 

ІІ варіант

Встановіть  співвідношення  між   реченнями  та  названими   пунктограмами.

   1.Вода, хмари, плав—все  пливло, неслося   вперед.—1. Відокремлені  додатки.

2. А  весна  гомоніла: "Послухай  мене!"—2. Безсполучникове   речення.

3. І   досі  сниться: під  горою, між  вербами  та  над  водою  біленька  хатонька—3.Складнопідрядне  речення.

4. Ти  дала  мені   крила, щоб  піднести  правду   до   небес.—4. Однорідні  члени  речення.

5.На  світі   все  знайдеш, крім   рідної   матері.—5. Речення  з  прямою  мовою.

6. Степ, стуснувши  з  себе  росу, горить   жовтим  кольором.—6. Порівняльний   зворот.

7.Такі, як  він, не  мають  права  бути   щасливими.—7. Відокремлена  обставина.

 

ІІІ варіант

   Складіть  письмову   вправу, метою  якої  є  перевірка  умінь  і  навичок  вживання    коми   і   двокрапки  в  простому   і  складному  реченнях.

 

10. Гра  "Сам   собі   редактор"

Спишіть, виправляючи   помилки. Наведіть  власні   приклади   на   дані   пунктограми.

   1."Якщо  хочете  вивчити  музикальну  індивідуальність  якогось  народу, то  вивчайте  його   народні   пісні":--радив   Ромен  Ролан. 2.Хай  буде  все   в   житті   казкове—обличчя, одяг, і  душа (І. Жиленко). 3. Пісок   на  урвищах   берегів,  і  туман  над  річкою  набрякли  густим   мороком (Г.Тютюнник). 4. В  сонячній  круговерті  гаснуть  віки  й  ери  та  вічним  вогнем  палає  сяйво   людських  думок (Л.Клименко). 5. Мало  життя   прожити, треба  зрозуміти (Є.Плужник). 6.На  поля  і  діброви, стежинки, і  ліс  падають, і  падають  сніжинки. 7. Жовтий, березовий  гай  плакав  дощем. 8. Зі  стадіону  доносяться  розгонисті  розгарячені  крики. 9.Усе—краса  села. чистота  і  смак   джерельної   води, срібна   повінь  весняного   водозливу  піднімали  з  дна  душі  світлі   спогади ( В.Гей).10. У  повних   сизої  мли, долинах  тіснились  кам'яні  громади. 11. Душа  ласкава  наче  озеро, і  трохи  синім  віддає (В.Стус).

 

11. Диктант  "Тиша".

 Перепишіть  текст, поясніть  розділові  знаки.

1 текст.

У  тихих  та  ласкавих  берегах   лежить  став, тремтить  на  поверхні  студена  блакить  небес. Ще  не  проткнулися  з  води  ні   очерет, ні  рогіз, і  став  видається  пустельним. непримітний, і  крижаним  подихом  несе  від  нього.

Ясним  зеленим   пухом  вкрилось  вербове  гілля, і  гілочки  полагіднішали   й  подобрішали, немов  тихенько  радіють, немов  по-своєму  всміхаються. Кожна  верба—мов  зелена  пара  пуху, що  її  тримає  вкупі  якась  дивовижна  сила, ось-ось  він  розлетиться, вже   й  почав  падати  по  пушинці-другій. І  не  хочеться  вірити, що  мине  кілька  днів, і  цей  вербовий  пух  перетвориться  на  листя. Воно  потемніє, здаватиметься  не  таке  легке, і  вже  верби  не  ввижатимуться  хмарами, що  посідали  на  землю, а  просто—весняними  деревами, та  й  годі (Є. Гуцало).

  2 текст.

Як  п’яний   гультіпака, простугонів  грім, а  далі  швидко  побіг—і  втік. Далі  все  ближче  обізвався  і  міцно  ступав  кованими   чобітьми, не  зрушаючи  з  одного  місця, а  потім  стрімголов  чкурнув, квапливо  спотикаючись… Ще  з  вихилясом   продріботіло, дрібно  так  ступаючи, теж  згасло. Блискавка  Сяйнула  ще  раз, ще… Тиша  гусла. сповнювалася  очікуванням. Порснуло  гуркотом, хряснуло, трощачись, гілляччя  корінястої  блискавки, вона  затремтіла, гіби  живе  тіло, і  вже  в  іншому  місці  вигулькнула  беззвучно, поки, конвульсивно  здригнувшись, не  розтанула, залишивши  по  собі  ще  відчутніше  очікування (Є. Гуцало).

 

12. "Закодовані"  диктанти

І. Проаналізуйте  вживання  тире в  поданих   реченнях. Запишіть  поряд  із  номером  кожного  речення  літеру, яка  відповідає  певній   пунктограмі—тире:

1) у  складеному  іменному  присудку; 2) на  місці  пропущених  членів  у  неповному  реченні; 3)при  однорідних  членах  речення  з  узагальнюючим  словом; 4) при   відокремленій   прикладці; 5) у  безсполучниковому  реченні; 6) при  прямій   мові, коли  слова  автора  стоять  у  середині  прямої   мови; 7) у  складносурядному  реченні.

    Любов—приторк  ледве  чутний (М. Рильський). " Роби   добро,--мені   казала   мати,--і  чисту  совість  не  віддай  на  шмати" (Д.Павличко). Ластівки  летіли в  тучу, голуби—до  схову (Г.Тютюнник). Всяке  птаство, як  от: деркачів, куликів, курочок—можна  було   викосити   в  траві (О.Довженко). Прийшов  ранок—збудились  дороги (А.Головко). Київ—столиця   України—святкує  День  Перемоги.

Раз  перший  кивнули  тополі—і  тиха  дрімота  весь  мир  обняла (Дніпрова  Чайка).

 

ІІ. Розставте  розділові знаки. Пронумеруйте  речення  відповідно  до  вказаних   правил   вживання   коми: 

1) між  однорідними  членами  речення; 2) при  звертанні; 3) при   вставних  словах; 4) між  частинами  складносурядного   речення; 5) у складних реченнях з різними  видами  зв'язку; 6) при  відокремлених  обставинах; 7) при  відокремлених  уточнюючих  членах; 8) при  відокремлених  означеннях; 9) у  складнопідрядному   реченні; 10) у  безсполучниковому   складному.

    Світить  річка  зникаючи  у  маревах  небосхилу (О.Гончар). Ніч  надійшла  непомітно  швидко, бадьоро (Ю. Смолич). Можливо  вночі  буде  гроза (А.Шиян). Слово  моя  ти  єдиная  зброє! (Л. Українка). Я  люблю  українське  село  повне  шуму  і  дум (Ю. Смолич). Без  слова   не  було  б  ні  поета  ні   вченого  ні  міністра (В. Скуратівський). Десь  читав  я  що  з  роками   все  долає  мудрий   спокій (В. Симоненко). Розвели  нас  дороги  похмурі і  нема  жалю  та  гіркоти (В.Симоненко).

Рясні  дощі  періщили  кілька  днів  підряд  південний  вітер  гнав  воду  в  калюжі  та  озера (Ю. Збанацький). Одні  бджоли  несли  у  вулики  першу  поживу  з  ліщини  другі  збирались  у  громади   на  жолобчастих  дошках  поїлок  і  добре  гудіння  погойдувало  ліс  і  ту  оту  хатку  що  всередині  пахла  цвітом  і  медом  а  зісподу  обзивалася  неспокоєм  джерельця (М. Стельмах).

 

ІІІ. Складіть  власне  завдання  на  правила   вживання  крапки  з  комою.

 

13. Завдання  "Перевір   себе  сам"

Виконайте   тестові  завдання.  Якщо  ви   правильно  виконаєте   завдання, то  прочитаєте  відомий   вислів  І. Франка.

1. Вкажіть  просте  речення  із  правильною  постановкою   розділових   знаків

а) Уже   скотилося   із  неба   сонце,   заглянув   місяць   у  моє  віконце (Л.Українка).

б) Спадає  з  клена  зелен  лист  вечірньою  годиною,  і  солов’їний   тихий  свист   гуляє  за   долиною (А.Малишко).

в) Я  люблю,  як,  буває,  осінню   пахне  яблуками  у  хаті (А. Малишко).

к) Красива  осінь  вишиває  клени  червоним, жовтим, срібним, золотим (Л.Костенко).

 

2. Знайдіть  речення  з  однорідними   членами

а) Навколо  бринів  золотий  півсон  передосіннього  лісу (М.Стельмах).

б) Вітер  дихне,  і  пшениці  ворухнуться  розкішні.

н) І  вам  згадуються  садок, високий  ранок, летючі  зорі і тиха  літня  ніч (Леся Українка).

г) Вода  в  ріці   сурмила  срібно-срібно, і  важкий   човен   тихо  плив.

 

3. У  якому  реченні   є  звертання?

а) А  гей  ви, виходьте!

и) Виростеш  ти, сину, вирушиш  в  дорогу ( В.Симоненко).

б) Кажуть, друзі,  пізнаються   в  біді.

в) Невже  Вам  її  не   жаль?

 

4. Вкажіть  речення  зі  вставними   словами.

а) Життя  здається  тобі  щасливим.

б)Здається, гори   перевернув  би.

в) Здається, що   скрізь  кипить   робота.

г) Здається: уже  все   позаду.

 

5. Укажіть  речення   із  однорідними  означеннями.

и) Туман  був   великий, густий-прегустий.

б) Почувся  тихий, проте  знайомий  голос.

в) Степ  зацвів  оранжевим, фіолетовим, синім   кольором.

г)  На  землю  спустився  тихий  осінній   вечір.

 

6. Позначте  речення   із  відокремленими   членами.

м) Гори, окутані    ранковим  туманом, були  казкові.

б) Без  кохання   життя   було   б  холодним.

в) Тисячі  голосів  зливаються   в  один   непереможний   гул.

г) Ніжні  літні  зорі  освітили   небо.

 

7. Знайдіть  речення  із  складеним  іменним   присудком.

о) Мої   літа—моє  багатство.

б) Дитинству  все  казковим   видається—не   збіднюйте  ж  душі   його   красу!

в) Ні  спека, ні  холод—ніщо   не  спинювало   нас.

г) Дмухнув вітер—і  хати  не   стало.

 

8. Знайдіть  речення   із  порівняльним   зворотом.

а) Бринить  голосочок, як   срібний  дзвіночок   по  садочку  лунає.

б) Ростуть  слова, немов  росте   трава.

в) Море  диха, мов  лютує.

р) Вусики-вусики   у   пшениці, мов  стріла.

 

9. Вкажіть   складнопідрядне  речення  із  послідовною   підрядністю.

с) Холодний   вітер  шарпав  деревину, що  тихо  мріяла   про  той  час, коли   вона  одягнеться  в  ошатний   одяг.

б) Шелестить  очерет, навіваючи   тривогу.

в) Любить  він  тихі  ночі, і  цю  тишу, і  якусь  таємничість  в  усьому.

 

10. Знайдіть  складносурядне  речення.

в) Прийшов  ранок—збудились  дороги.

а) Мої  літа—не  монолітні  дублі.

б) Лози. висип, кручі, ліс—усе  блищить  і  сяє   на   сонці.

ь) Дощ   пройшов—і  все   ожило.

 

11.Вкажіть  безсполучникове   речення

а) Править  хтось   малим   човенцем, стиха  весла  підіймає (Леся Українка).

д) Ні  спеки, ні  бурі, ні   морози—ніщо  не  спиняло  нас.

к) Ніхто  не   міряв   серця  глибочінь, ніхто  не   знає   меж   йому   і   краю(А.Малишко).

в) Під  вечір  заснули   верби   на   облозі   і   вітер  задрімав.

 

12. Знайдіть  речення   із  сурядним   та   безсполучниковим  зв’язком

а) Відскрипіла  возами  осінь, на   санях  від'їхала  зима, і   вербовим  човником   прибилась  весна (М. Стельмах).

б) Сірі  тумани  курилися   над  землею, брудні  хмари  вистилали   небо, холодний   вітер  переганяв  їх.

в) Сиплеться   листя, горбляться  берези, осінь  напрошує  журбу   на  душу.

г) Рвучкий   вітер  зриває  з  дерев  листя   і  воно  кружляє  в  осінньому  танку.

 

13. Вкажіть  речення   із  сполучниковим  і  безсполучниковим   зв’язком

а) Коли  довершено   плоди, тоді  виходиш  за  село  і  відблиск  осені  тобі  лягає  на  чоло (І.Жиленко).

б Багато  вже   зросло  нових  дубів, де  велетні  упали, а  я  і  досі  чую  отой   спів (М. Нагнибіда).

в) Рясні  дощі, що  впали   на  землю, геть   розмили   кучугури   снігу.

г) Море  невпинно  голубіє, сонце   світить  так  ласкаво, що  аж   каміння  сміється  та  душа  радіє.

 

14. У  яких   реченнях   нема   помилок

а) Якби  ми   були   дружніші, то  знали  б  як   важко   переживається  самота.

л) Йому  набігли  на  очі  і  озеречко  червоної   пшениці, що  погойдувалася  собі  на  літо, і  хата-білянка, і  оте  чорноброве  дівчисько, що  босе   жде  його  на  вечірнім  порозі (М.Стельмах).

і) Дружба  лише  тоді  могутня  й   облагороджуюча, коли  вона   є  паростком   ідеалу, з  якого  виростає  могутня  поросль  життєвих  ясно  усвідомлених   прагнень (В.Сухомлинський).

и) Дід  так  страшенно  кричав, що  листя  на  дубах  шелестіло, що  жаби  плигали  в  озера, що  ворона, яка   смирно  дрімала  на  ялині, піднімалась  над  лісом (О.Довженко).

 

15. У  яких   реченнях  наявність  тире   вказує  на  неповноту   речення.

а) Мати   наша — сивая   горлиця ( Б.Олійник).

б) Все   до  її   серденька  горнеться: золота   бджола—намистинкою, небо — празниковою  хустинкою (Б.Олійник).

в) Життя   прожити—не  поле   перейти.

и) Все  так   мудро   у  природі: день—за  ніччю, ніч—за  днем (Б. Олійник).

 

16. У  яких   реченнях  неправильно   розставлені   розділові   знаки

в)Був  зорепад  і  зелен   сад, і  ми  були  у  парі (В.Кудрявцев).

н) Уже  за  вирій  відлітає  літо  і  звідти  не  повернеться  ніколи.

а) Ще  квітнуть  зорі  і   в  діброві  зозулі  ще  не  відцвіли.

г) Щасливий  я   не  тим, що  маю, а  тим, що  є   кому   віднести (Л.Дмитерко).  



Создан 11 мар 2015



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником